государів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | государів | государева | государеве | государеві |
Родовий | государевого | государевої | государевого | государевих |
Давальний | государевому | государевій | государевому | государевим |
Знахідний | государів, государевого | государеву | государеве | государеві, государевих |
Орудний | государевим | государевою | государевим | государевими |
Місцевий | на/у государевому, государевім | на/у государевій | на/у государевому, государевім | на/у государевих |
государ
ГОСУДАР, я, ч. Глава монархічної держави; монарх, цар. Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Шевч., II, 1953, 335); Для вирішення спільних питань було засновано Союзний сейм, що складався з государів або їх представників і збирався у Франкфурті-на-Майні під головуванням представника Австрії (Нова іст., 1956, 99); В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 518).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | государ | государі |
Родовий | государя | государів |
Давальний | государеві, государю | государям |
Знахідний | государя | государів |
Орудний | государем | государями |
Місцевий | на/у государі, государеві | на/у государях |
Кличний | государю | государі |