гуморист
ГУМОРИСТ, а, ч. 1. Автор або виконавець гумористичних творів. О. Є. Корнійчук.. на 2-му Всеукраїнському з'їзді письменників дуже правильно сказав про Степана Олійника, як про вельми обдарованого гумориста (Вишня, II, 1956, 391).
2. Людина, що має нахил до гумору. - Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Своїм характером, психологічним складом таланту Лесь Мартович був сатириком, гумористом (Жовт., 2, 1956, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуморист | гумористи |
Родовий | гумориста | гумористів |
Давальний | гумористові, гумористу | гумористам |
Знахідний | гумориста | гумористів |
Орудний | гумористом | гумористами |
Місцевий | на/у гумористі, гумористові | на/у гумористах |
Кличний | гумористе | гумористи |