гурії
ГУРІЇ, -ій, мн. (одн. гурія, -і, ж.). У мусульманській міфології – надзвичайно вродливі, вічно юні діви, що живуть у раю і втішають праведників; згадується, що кожного ранку юні красуні відновлюють свою цноту.
гурія
ГУРІЯ, ї, ж. У мусульманській міфології - надзвичайно вродлива, вічно юна діва, що живе в раю і розважає праведників. - Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними, - шепче вона і не може одірвати очей від дивовижного видовиська (Коцюб., І, 1955, 288); * У порівн. Прекрасні [дівчата], як гурії райських садів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гурія | гурії |
Родовий | гурії | гурій |
Давальний | гурії | гуріям |
Знахідний | гурію | гурій |
Орудний | гурією | гуріями |
Місцевий | на/у гурії | на/у гуріях |
Кличний | гуріє | гурії |
гурій
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Гурій | Гурії |
Родовий | Гурія | Гуріїв |
Давальний | Гурієві, Гурію | Гуріям |
Знахідний | Гурія | Гуріїв |
Орудний | Гурієм | Гуріями |
Місцевий | на/у Гурії, Гурієві | на/у Гуріях |
Кличний | Гурію | Гурії |