гільдія
ГІЛЬДІЯ, ї, ж. 1. У період раннього середньовіччя в Західній Європі - об'єднання купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв. З XII ст. на Русі існували подібні до західноєвропейських гільдій купецькі організації, що охороняли спільні інтереси купців (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 443).
2. У дореволюційній Росії - один із розрядів, на які поділялося купецтво залежно від майнового стану. Юрій Воронченко, син купця першої гільдії, був великим ледарем (Бурл., Напередодні, 1956, 10); * Образно. В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Мельн., Поріддя.., 1959, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гільдія | гільдії |
Родовий | гільдії | гільдій |
Давальний | гільдії | гільдіям |
Знахідний | гільдію | гільдії |
Орудний | гільдією | гільдіями |
Місцевий | на/у гільдії | на/у гільдіях |
Кличний | гільдіє | гільдії |