гірка
ГІРКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до гора 1, 2. Як рожева й оранжева туча Володимирська гірка здаля (Мас., Поезії, 1950, 173); На робочому столі в Андрія лежала гірка кореспонденції, а також велика книга для телефонограм (Гур., Життя.., 1954, 57).
2. Залізнична станційна споруда для сортування вагонів залежно від місця призначення. Терень - гарний стрілочник, дисциплінований комсомолець. Але ж робота на гірці важка (Донч., І, 1956, 402).
3. Етажерка або скляна шафка для посуду. Скляна гірка ломилася від великої кількості срібного посуду, фарфорових статуеток, кришталевих ваз, оздоблених золотом (Руд., Вітер.., 1958, 174).
4. с. г. Насіннєочисна машина. При очистці насіння льону на гірці відокремлюється насіння бур'янів, яке має шершаву поверхню, таке, як у волошки, плюшки, повитиці тощо (Техн. культ., 1956, 115); Для очищення зерна від важковідокремлюваних домішок застосовують полотняні гірки різної конструкції (Механ. і електриф.., 1953, 225).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гірка | гірки |
Родовий | гірки | гірок |
Давальний | гірці | гіркам |
Знахідний | гірку | гірки |
Орудний | гіркою | гірками |
Місцевий | на/у гірці | на/у гірках |
Кличний | гірко | гірки |
гірок
ГІРОК, рка, ч., діал. Огірок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гірок | гірки |
Родовий | гірка | гірків |
Давальний | гіркові, гірку | гіркам |
Знахідний | гірок | гірки |
Орудний | гірком | гірками |
Місцевий | на/у гірку | на/у гірках |
Кличний | гірку | гірки |