дачний
ДАЧНИЙ, а, е. Прикм. до дача2. До гаїв, до пляжів, сонця і води йдуть один за одним дачні поїзди (Сос., Вірші, 1954, 25); // Який знаходиться, відбувається на дачі. А надвечір зіходились всі до гурту дивитися наше дачне «кіно» (Вас., II, 1959, 519); Ніч була тиха, бадьоро чахкав тільки «движок», подаючи в дачні будиночки світло (Козл., Весн. шум, 1952, 100).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дачний | дачна | дачне | дачні |
Родовий | дачного | дачної | дачного | дачних |
Давальний | дачному | дачній | дачному | дачним |
Знахідний | дачний, дачного | дачну | дачне | дачні, дачних |
Орудний | дачним | дачною | дачним | дачними |
Місцевий | на/у дачному, дачнім | на/у дачній | на/у дачному, дачнім | на/у дачних |