ДБАТИ, дбаю, дбаєш, недок. 1. про кого - що, за кого - що, неперех. Виявляти старання, турботу. Комуністична партія безустанно дбає про задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих (П'ятдесят років КПРС, 1953, 24); [Кузь:] Ленін - це така людина, що про всіх бідних дні і ночі він думає та дбає (Тич., І, 1957, 260); - Божа тварина любить, щоб дбали за неї (Коцюб., II, 1955, 51); // без додатка, розм. Клопотатися, піклуватися. Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку (Л. Укр., І, 1951, 60).

2. перех., розм. Старанно готувати, виготовляти, заготовляти. Тільки я вже, панібрате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Щог., Поезії, 1958, 114); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Гл., Вибр., 1957, 148).

@ Рушники (скриню) дбати - готуватися заміж. А дівчата лицялися і рушники дбали (Шевч., І, 1951, 232); Скриню ще рано дбати, дівчата засміють (Горд., II, 1959, 32).

3. неперех., розм. Працювати, заробляти. Як дбаєш, так і маєш (Номис, 1864, № 193); - Бач, вони, у батька живучи, не собі дбали! (Мирний, III, 1954, 328); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок, бо їй дбати нема на кого (Л. Укр., III, 1952, 478).

@ На подзвін не дбати - ні про що не турбуватися. Коло огню старий циган З люлькою куняє. Позирає на приблуду Й на подзвін не дбає (Шевч., І, 1951, 364); Не дбати на що, ні про що - не звертати уваги, не зважати на що-небудь, не турбуватися про щось. Мудра голова не дбає на лихі слова (Укр. присл.., 1955, 89); Він ішов, .. ні про що не дбаючи, аж поки не дійшов до робітницької варти (Фр., V, 1951, 433).