двотижневий
ДВОТИЖНЕВИЙ, а, е. 1. Який відбувається протягом двох тижнів, розрахований на два тижні. [Орест:] Мені дали двотижневу відпустку (Коч., II, 1956, 378); Видали [Ганні] двотижневу вихідну допомогу і написали хорошу характеристику (Коз., Сальвія, 1956, 367).
2. Який видається один раз на два тижні (про періодичні видання).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | двотижневий | двотижнева | двотижневе | двотижневі |
Родовий | двотижневого | двотижневої | двотижневого | двотижневих |
Давальний | двотижневому | двотижневій | двотижневому | двотижневим |
Знахідний | двотижневий, двотижневого | двотижневу | двотижневе | двотижневі, двотижневих |
Орудний | двотижневим | двотижневою | двотижневим | двотижневими |
Місцевий | на/у двотижневому, двотижневім | на/у двотижневій | на/у двотижневому, двотижневім | на/у двотижневих |