двійчастий
ДВІЙЧАСТИЙ, рідко ДВІЙЧАТИЙ, а, е. Який має дві однакові частини. Курбала .. хутко подався двійчастою колією (Досв., Вибр. ,1959,194); Осторонь на дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев'яні двійчасті вила (Томч., Готель.., 1960, 16); 3 двійчастих, не обструганих як слід, Уклеєних об'явами воріт Півні крильми червоними махають (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | двійчастий | двійчаста | двійчасте | двійчасті |
Родовий | двійчастого | двійчастої | двійчастого | двійчастих |
Давальний | двійчастому | двійчастій | двійчастому | двійчастим |
Знахідний | двійчастий, двійчастого | двійчасту | двійчасте | двійчасті, двійчастих |
Орудний | двійчастим | двійчастою | двійчастим | двійчастими |
Місцевий | на/у двійчастому, двійчастім | на/у двійчастій | на/у двійчастому, двійчастім | на/у двійчастих |