дебют
ДЕБЮТ, у, ч. 1. Перший виступ артиста на сцені. Хоч я дуже хвилювався, дебют пройшов досить щасливо (Минуле укр. театру, 1953, 171); Через кілька днів у рецензії на виставу з'явилась схвальна оцінка мого скромного дебюту (3 глибин душі, 1959, 8); // Перший виступ, починання у якій-небудь галузі. В автобіографічній записці 90-х років він [Б. Грінченко] згадував з гіркотою про свої літературні дебюти (Рад. літ-во, 1, 1963, 116).
2. Початок шахової або шашкової партії. Шахіст-початківець прагне почати вивчення шахової теорії з дебютів, з партій в цілому (Перша книга шахіста, 1952, 54); Молодий чемпіон Москви у дебюті дістав перевагу і примусив Тайманова оборонятися (Рад. Укр., 22.1 1959, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дебют | дебюти |
Родовий | дебюту | дебютів |
Давальний | дебютові, дебюту | дебютам |
Знахідний | дебют | дебюти |
Орудний | дебютом | дебютами |
Місцевий | на/у дебюті | на/у дебютах |
Кличний | дебюте | дебюти |