дерзновенний
ДЕРЗНОВЕННИЙ, а, е, уроч. Винятково сміливий. Вихованці радянської вищої школи повинні бути дерзновенними новаторами в науці і техніці, творцями нових матеріальних і духовних цінностей, хорошими організаторами і вихователями (Літ. газ., 25. XI 1959, 1); // Сповнений сміливості, поривання. Передовий боєць за здійснення найбільш дерзновенних мрій людства - наша Комуністична партія, партія новаторів (Рад. Укр., 17.Х 1957, 1); * Образно. Після цього будинок лишився стояти нескорений, суворий, і кричав у лице ворогам дерзновенним написом на білому мурі (Жур., Опов., 1956, 245).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дерзновенний | дерзновенна | дерзновенне | дерзновенні |
Родовий | дерзновенного | дерзновенної | дерзновенного | дерзновенних |
Давальний | дерзновенному | дерзновенній | дерзновенному | дерзновенним |
Знахідний | дерзновенний, дерзновенного | дерзновенну | дерзновенне | дерзновенні, дерзновенних |
Орудний | дерзновенним | дерзновенною | дерзновенним | дерзновенними |
Місцевий | на/у дерзновенному, дерзновеннім | на/у дерзновенній | на/у дерзновенному, дерзновеннім | на/у дерзновенних |