деспотизм
ДЕСПОТИЗМ, у, ч. Необмежена влада; сваволя. Принциповий і послідовний ворог самодержавного деспотизму, Радіщев прокладав шлях декабристам (Вісник АН, 9, 1949, 53); // Грубе підкорення однієї людини волі іншої. Горда, розумна й завзятуща, ..Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка (Н.-Лев., І, 1956, 386).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | деспотизм | деспотизми |
Родовий | деспотизму | деспотизмів |
Давальний | деспотизмові, деспотизму | деспотизмам |
Знахідний | деспотизм | деспотизми |
Орудний | деспотизмом | деспотизмами |
Місцевий | на/у деспотизмі | на/у деспотизмах |
Кличний | деспотизме | деспотизми |