ДЖЕРЕЛО, а, с. 1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс заг. геол., 1947, 126); З-під коріння липи било джерело погожої води (Фр., VI, 1951, 33); * Образно. Біля джерел молочних рік, що починаються на сотнях і тисячах молочно-товарних ферм наших колгоспів та радгоспів, стоїть багато людей (Рад. Укр., 29.ХІ 1960, 1); * У порівн. Забурчало по селу, мов у джерелі: «Як то можна!.. щоб вільна козачка за кріпака оддавалась!» (Вовчок, І, 1955, 22).

@ Бити джерелом - активно, бурхливо виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом б'в у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29).

2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало. Єдине, - але зате і непереможне, - джерело сили робітничого руху, це-- свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін, 20, 1950, 333); Соціалізм назавжди покінчив з пануванням приватної власності на засоби виробництва, цим джерелом розколу суспільства на ворогуючі класи (Програма КПРС, 1961, 12); // Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Про сю річ [справи видавництва] .. я хотіла б знати дещо докладніше з місцевих джерел (Л. Укр., V, 1956, 98); Поява чужої людини була не тільки приємною зустріччю: це було єдине джерело новин (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).

3. спец. Писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Давні джерела завжди змішували кіммерійців з скіфами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 114).