дисертант
ДИСЕРТАНТ, а, ч. Той, хто готує дисертацію. На Україні безперервно зростають молоді наукові кадри.. У післявоєнні роки, за неповним підрахунком, одержали вчений ступінь 324 дисертанти (Рад. літ-во, 5, 1957, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисертант | дисертанти |
Родовий | дисертанта | дисертантів |
Давальний | дисертантові, дисертанту | дисертантам |
Знахідний | дисертанта | дисертантів |
Орудний | дисертантом | дисертантами |
Місцевий | на/у дисертанті, дисертантові | на/у дисертантах |
Кличний | дисертанте | дисертанти |