ДЕНЬ, дня, ч. 1. Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. День промчався над землею, - хороший, ясний, літній день пробіг, як тінь, над нею (Мирний, І, 1954, 330); Люблю блискучий день, коли земля цвіте, Пташиний хор співає І славить у піснях тих сонце золоте (Рильський, І, 1960, 95); * У порівн. Була веселенька, як день у маї місяці (Кв.-Осн., II, 1956, 314); // Про денне світло. День погас, І все почило (Шевч., II, 1953, 242); [Любов:] Я стояла, аж поки став біліти день (Л. Укр., II, 1951, 49).

[Білий] день надворі; Надворі вже день - зовсім видно, розвиднилось. Коли підведеться вона, аж надворі вже день (Н.-Лев., II, 1956, 245); Добрий день!; День добрий! - вітання при зустрічі, у листуванні. - Добрий день, Когуте, ти співуча птице! А Когутик каже: «Добрий день, Лисице!» (Фр., XIII, 1954, 259); Я підпускаю її до своїх дверей і лиш тоді голосно кажу: -День добрий, панні Анелі! (Коцюб., II, 1955, 252); За дня - удень. Осінній вітер шумів і свистів по вузьких вуличках Борислава і розмітував мокру глину, свіжо за дня видобуту з ям (Фр., І, 1955, 76); - Ще за дня ми з братом.. розбили макітру з тістом (Тют., Вир, 1964, 18); Світловий день - час від сходу до заходу сонця. За світловий день кожен з них [комбайнерів] викопує буряки з 5 -6 гектарів (Рад. Укр., 29.IX 1960, 2); Серед [білого] дня - удень. Сльози дівочі І серед дня лихо роблять. А що ж серед ночі? (Шевч., І, 1951, 162); Ми [в'язні] - четверо - почали готувати цей зухвалий напад на тюремне начальство серед білого дня, на очах цілої камери (Збан., Єдина, 1959, 263); Ясно як [божий] день- зовсім ясно, очевидно. - Що вдарити треба неодмінно першими - це Боженкові.. було ясно як день, бо ж атакуючий завжди має перевагу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 341).

@ Аби день до вечора - абияк, без інтересу. Сестра ж Євгенія.. сяк-так працює телятницею, аби день до вечора (Рад. Укр., 22.IX 1962 , 2); День і ніч; Днями й ночами - протягом усієї доби, вдень і вночі; безперервно. Поток тут дуже славний, він шумить у мене під вікном день і ніч, наче велика ріка (Л. Укр., V, 1956, 147); Міркувала щось баба. Днями й ночами, потай, сама (Коцюб., II, 1955, 273).

2. Час, який дорівнює 24 годинам; доба. Дні минають, Минають місяці, - село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Шевч., II, 1953, 151); Утворення виборчих дільниць провадиться не пізніше як за 45 днів до виборів (Полож. про вибори.., 1946, 6).

^ Робочий день - певна кількість часу в межах доби, встановлена для роботи на підприємстві, в установі і т. ін. В нашій країні буде найкоротший в світі робочий день і найкоротший тиждень (Ком. Укр., 1, 1951, 3).

@ Вчорашній день - минуле. В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (Автом., В. Кошик, 1954, 12); День-два; День-другий - кілька днів. Переїздом спинюсь на день-два у Львові (Коцюб., III, 1956, 315); Лікар звелів перележати в ліжку який день-другий (Мирний, V, 1955, 404); День за днем - один день за одним, тривалий час. День за днем тяг злиденне життя, проїдаючи останнє своє добро (Мирний, II, 1954, 261); Минав день за днем гарячкової ожиданки (Фр., V, 1951, 342); День по дню - з кожним днем. Та вже й тепер вона [Україна], як всі добре знаємо, міняється помітно - і то, сказати б, не тільки місяць по місяцю, а й день по дню (Тич., II, 1957, 490); День у день; День при дні - щоденно, безперервно. Цілий тиждень, день у день, ніч у ніч, не переставала мати плакати (Мирний, ІІІ, 1954, 68); Сидимо було день при дні у дівочій та робимо (Вовчок, І, 1955, 102); Завтрашній день див. завтрашній; 3 дня на день: а) з одного дня на інший. Коген, здається, роздобув уже гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом (Коцюб., III, 1956, 194); б) в один із найближчих днів, у найближчий час. З дня на день ждали в село землемірів (Головко, II, 1957, 183); На днях; [Цими] днями - у найближчий з майбутніх або з недавно минулих днів; незабаром або нещодавно. На днях думаю запрягтися у переписку (Мирний, V, 1955, 358); «Вісник» дістав цими днями, дуже Вам дякую (Коцюб., III, 1956, 278); Ліспромгосп контору у Вижниці зорганізував, план одержав на вивіз лісу, днями й платформи під нього подавати почнуть (Мур., Бук. повість, 1959, 136); Чорний день див. чорний.

3. Календарна дата, встановлена для чого-небудь. До лікарні не впустили. День відвідування - завтра (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 25); // Календарна дата, присвячена якій-небудь події; свято. Мир! З якою радістю повторювали це священне слово люди в перший День перемоги (Наука.., 5, 1960, 6); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85); Міжнародний жіночий день 8 березня жінки - наукові працівники академії відзначили новими дослідженнями (Наука.., 3, 1960, 2).

^ День відкритих дверей - дата, встановлена для вільного доступу в учбовий заклад, на виробництво і т. ін., перев. для бажаючих поступити вчитись, на роботу.

4. тільки мн., чого, які. Час, період у житті людини, народу. Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої - Пробігли дні щасливії І радощі мої... (Гл., Вибр., 1957, 232); Минуть, Уже потроху і минають дні беззаконія і зла (Шевч., II, 1953, 326); Вони [візники] на фоні днів нових Як щось забуте й архаїчне (Сос., І, 1957, 467); // чиї. Життя. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (Коцюб., II, 1955, 226); Невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи не чули?» (Довж., І, 1958, 356).

ДНО, а, с. 1. Грунтова поверхня під водою. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле (Шевч., І, 1951, 325); Тут було неглибоко, і ми попихали свої човники, упираючись веслами в дно (Досв., Вибр., 1959, 407); // Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади (Н.-Лев., II, 1956, 263); Спочатку у виритій ямі ми забивали в дно кілок (Донч., V, 1957, 202).

Іти (піти) на дно - тонути. Човни й баркаси йшли на дно, навіть не відпливши з того берега (Кучер, Чорноморці, 1956, 38).

@ З (зо) дна моря дістане (розм. достане) - всього доможеться, доб'ється при найскладніших обставинах. Ся Мотря була справді така, що й зо дна моря достане, що їй треба (Вовчок, І, 1955, 60); Золоте дно - джерело багатств, прибутків. Він бачив тут [у спілці з баришниками] золоте дно (Фр., VIII, 1952, 355); Пускатися (спускатися, опускатися і т. ін.) на дно - не мати надії на позитивне розв'язання якої-небудь справи. А Ви й не пишете мені, ..чи має мене рятувати [дирекція Вид. Спілки], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (Коцюб., III, 1956, 280).

2. Нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета. На дні здорової пляшки мало що лишилось (Коцюб., І, 1955, 46); Грузовик спинився, Микита побачив, що гвинтівки складено на дно машини (Коп., Вибр., 1953, 521); На дні човна рибальська здобич вологим сріблом не блищить (Мур., О. Горбань, 1938, 50); * Образно. Десь там, на дні історії, глибоко Лежить про неї спогад (Л. Укр., І, 1951, 175); * У порівн. Очі мала [Гафійка] глибокі та темні, як колодязне дно (Коцюб., II, 1955, 41).

Випити до дна - випити всю рідину, що міститься в посудині. Марія випила чарку до дна, ще й махнула нею вгору (Н.-Лев., II, 1956, 105); На дні - мала кількість, мало. Вже вина в бутлі зосталось тільки на дні (Н.-Лев., III, 1956,256); На дні [в] душі (в серці); На дно душі (серця); 3 (зо) дна душі (серця) - про внутрішні переживання людини, які приховані від сторонніх. Певна річ, йому було жаль її, але на дні душі вставало якесь погане, егоїстичне, вороже чуття (Фр.,УІІ, 1951, 266); І те рідне, своє, так виразно ворушиться там, на самому дні в його серці (Мирний, IV, 1955, 226); [Нартал:] Щодня вони презирством викликали до дна душі моєї звіра, і знову я ставав номадом диким (Л. Укр., II, 1951, 431); На дні очей -у глибині очей. Згас, потьмарився блиск маминих очей, і на дні їх, здається назавжди, заліг смуток (Коз., Сальвія, 1959, 8).

@ Догори дном див. догори; До дна: а) повністю; всебічно. Не раз, не два, як річка весняна, Із берегів виходив ти, народе, І все життя сколихував до дна, І ніс у світ свої бурхливі води (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 54); б) до самих затаєних почуттів, переживань. - Ох, коли вже неможливо перелити в тебе мій вогонь, то нехай би ж він освітив мені самому всю тебе, всю твою душу до дна (Л. Укр., III, 1952, 689).

3. перен. Найважчі умови життя, в які потрапляє найбільш пригноблена частина капіталістичного суспільства. Серед тих, що живуть на дні, пограбованих і викинутих геть, скільки є таких, що носять в душах своїх незгасаючий вогник любові до людини (Кол., Терен.., 1959, 374); Франко побачив у людях, скинутих буржуазією на дно життя, іскру людяності і оспівав її (Іст. укр. літ., І, 1954, 545).