довгочасний
ДОВГОЧАСНИЙ, а, е. Те саме, що довготривалий. Розуміючи серйозність своєї хвороби, Ленін допускав можливість довгочасної перерви в своїй роботі (Біогр. Леніна, 1955, 266); Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ (Трубл., III, 1956, 141); // Здатний довго існувати, розрахований на довгий період. З допомогою ракет недавно здійснено небувалий за своєю сміливістю і науковим значенням експеримент - створення довгочасних літаючих лабораторій на штучних супутниках (Наука.., 8, 1958, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | довгочасний | довгочасна | довгочасне | довгочасні |
Родовий | довгочасного | довгочасної | довгочасного | довгочасних |
Давальний | довгочасному | довгочасній | довгочасному | довгочасним |
Знахідний | довгочасний, довгочасного | довгочасну | довгочасне | довгочасні, довгочасних |
Орудний | довгочасним | довгочасною | довгочасним | довгочасними |
Місцевий | на/у довгочасному, довгочаснім | на/у довгочасній | на/у довгочасному, довгочаснім | на/у довгочасних |