дотягатися
ДОТЯГАТИСЯ, аюся, аєшся і ДОТЯГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОТЯГТИСЯ і ДОТЯГНУТИСЯ, тягнуся, тягнешся; мин. ч. дотягся, лася, лося і дотягнувся, лася, лося; док. 1. Витягуючись або простягаючи що-небудь, діставати кого-, що-небудь, доторкуватися до кого-, чого-небудь. Мстислав ледве дотягнувся до шворки і сіпнув (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 412).
2. розм. Простягаючись, досягати якого-небудь місця, якоїсь межі. Це коріння горіха дотяглося до їхніх коренів, і вони [яблуньки] рятуються втечею, повернувши свою кореневу систему в інший бік... (Донч., VI, 1957, 624).
3. Поволі, з труднощами добиратися до якого-небудь місця, до чого-небудь. Шура зайшла в сад, втомлено дотяглася до якогось дерева і, охопивши руками мокрий, холодний стовбур, застигла (Гончар, І, 1954, 168).
4. перен., перев. безос. Поволі доходити до якого-небудь строку (про час). Так дотяглося до перших вишневих ягід, і Саїд вирішив одвідати матір у Чадаку (Ле, Міжгір'я; 1953, 125).
ДОТЯГАТИСЯ2, аюся, аєшся, док., розм. Багато носячи важких предметів, зазнати чого-небудь неприємного. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотягаюся | дотягаємося |
2 особа | дотягаєшся | дотягаєтеся |
3 особа | дотягається | дотягаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотягатимуся | дотягатимемося |
2 особа | дотягатимешся | дотягатиметеся |
3 особа | дотягатиметься | дотягатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дотягався | дотягалися |
Жіночий рід | дотягалася | |
Середній рід | дотягалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дотягаймося | |
2 особа | дотягайся | дотягайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дотягаючись | |
Минулий час | дотягавшись |