ДОШКУЛЬНО. Присл. до дошкульний. Раптом сержанта чимось дошкульно ударило в ногу нижче коліна (Гончар, І, 1954, 465); Що йому [Я. Купалі] не подобалось, все те він висміював дошкульно (Мас., Життя.., 1960, 21); Вечірній ущипливий мороз дошкульно нагадував про себе (Кир., Вибр., 1960, 413).