дразнити
ДРАЗНИТИ, дразню, дразниш, недок., перех., розм. Те саме, що дражнити. Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив (Фр., XIII, 1954, 234); Кожне «новаторство», впроваджене дочкою, кожне не так поставлене крісло,.. нова книжка дразнила й гнівала матір до найвищого ступеня (Кобр., Вибр., 1954, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дразню | дразнимо |
2 особа | дразниш | дразните |
3 особа | дразнить | дразнять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дразнитиму | дразнитимемо |
2 особа | дразнитимеш | дразнитимете |
3 особа | дразнитиме | дразнитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дразнив | дразнили |
Жіночий рід | дразнила | |
Середній рід | дразнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дразнімо | |
2 особа | дразни | дразніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дразнячи | |
Минулий час | дразнивши |