дріб
ДРІБ, дробу, ч. 1. збірн. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці. - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (Донч., II, 1956, 58); Крім їжі, Мечелар захопив з собою плащ, дробовик, ковдру, мідний чайник, набив кишені порохом і дробом (Чаб., Балкан. весна, 1960, 145); * У порівн. Важке зерно, мов дріб, бризкає з колоса під замашним ударом ціпа (Ю. Янов., II, 1958, 319).
2. перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі. Почав наспівувати [червоноармієць], а ложкою вибивати об казанок у такт пісні дріб (Панч, Гарні хлопці, 1959, 161); Десь далеко на морі прокотився короткий дріб кулемета (Донч., II, 1956, 369).
3. мат. Число, що складається з частин одиниці. Одна частина або сукупність кількох однакових частин одиниці називається дробом (Арифм., 1956, 82); - Я робив помилку в діленні дробу, - сказав Кузь (Багмут, Щасл. день.., 1951, 133).
4. збірн., діал. Свійська птиця. Не менше старанно оглянув [Густав] стайні, хліви і кучі, порахував та посписував худобу, коні, телята, свині і дріб (Фр., III, 1950, 78); Коли її чоловік уходив до хати.. та напоминав [нагадував], щоб зганяти з поля худобу, дріб і все інше рухливе,.. вона вибігала прожогом перед хату (Коб., III, 1956, 467).
5. збірн., діал. Малі діти; дрібні тварини - Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (Фр., І, 1955, 286).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дріб | дроби |
Родовий | дробу | дробів |
Давальний | дробові, дробу | дробам |
Знахідний | дріб | дроби |
Орудний | дробом | дробами |
Місцевий | на/у дробі | на/у дробах |
Кличний | дробе | дроби |
дробовий
ДРОБОВИЙ, а, е. 1. Признач. для стрільби дробом (у 1 знач.). Дробова рушниця.
2. мат. Який складається а дробу або містить у собі дріб (у 3 знач.). Числова величина алгебраїчного дробу може бути числом цілим і дробовим, додатним і від'ємним, а також і нулем (Алг., І, 1956, 69); Розмінна монета появляється поряд із золотом для виплати дробових частин найдрібнішої із золотих монет.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 129).
^ Дробові числівники, грам. - числівники для позначення дробів. На кількісне визначення частини того, що показує іменник, виступають дробові числівники (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 312).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дробовий | дробова | дробове | дробові |
Родовий | дробового | дробової | дробового | дробових |
Давальний | дробовому | дробовій | дробовому | дробовим |
Знахідний | дробовий, дробового | дробову | дробове | дробові, дробових |
Орудний | дробовим | дробовою | дробовим | дробовими |
Місцевий | на/у дробовому, дробовім | на/у дробовій | на/у дробовому, дробовім | на/у дробових |