ДРУГ, а, ч. (мн. друзі, ів). 1. Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог. Святую біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі (Шевч., 1, 1951, 327); Росли брати, зростали, та не були друзями (Коцюб., І, 1955, 103); [Надія:] Невже ви не відчуваєте, що я ваш друг? (Корн., II, 1955, 224); *У порівн. І людські голоси мене вітали, Мов друга давнього (Л. Укр., IV, 1954, 116); // Особа, зв'язана з ким-небудь взаємним коханням, любов'ю; коханий, любимий. Без тебе не любий мені був би світ, Ти - більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249); // (одн. друже, мн. друзі). Уживається в кличній формі при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні. А може ще добро побачу? А може лихо переплачу? Води Дніпрової нап'юсь, На тебе, друже, подивлюсь (Шевч., II, 1963, 66); Під віконце хтось помалу підступав. Тут поет не втерпів: «Хто там?» Невідомого питає. «Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!» (Л. Укр., І, 1951, 369); Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, - Дуже далеко (Воронько, Тепло.., 1959, 88).

2. чого. Прихильник, захисник кого-, чого-небудь. Він почував себе демократом, другом народу, який не має чого боятись (Коцюб., II, 1955, 384); Як трудівник, селянин - друг пролетарської держави, найвірніший союзник робітника в боротьбі проти поміщика і проти капіталіста (Ленін, 29, 1951, 385); Співай, поете, будь завжди хорошим другом правди й сили (Сос., Близька далина, 1960, 175).

ДРУГИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна - Катрею звали - вже дівчина доросла.., друга - Тетяна, так собі, підліток (Вовчок, І, 1955, 90); Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь (Смолич, 1, 1958, 47); Другий з'їзд РСДРП був поворотним пунктом у світовому робітничому русі (П'ятдесят років КПРС, 1953, 10); // Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. На другий день прокинувсь [Кирило] пізно - і перша думка була про лист (Коцюб., II, 1955, 209); Другого дня Зара заскочила в сорок шостий барак якраз перед виходом (Хижняк, Тамара, 1959, 204).

День (місяць, раз, стакан і т. ін.) - другий - приблизний рахунок при повторенні того або іншого предмета, явища і т. ін. Я так зайнятий переглядом рукописів, що не можу одірватись на день-другий, щоб переглянути та переписати оповідання (Коцюб., III, 1956, 386); Поглянувши на сина Валентина раз-другий, батько мовив: - Валю! Присядь ближче (Вітч., 2, 1956, 106).

2. Не такий, як цей, відмінний від цього; інший. Дома такий тихий, не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ - другий чоловік (Вовчок, І, 1955, 40); Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Мирний, II, 1954, 287); // у знач. ім. друге, гого, с. Щось відмінне від цього. У його щось інше на умі, друге на серці (Мирний, II, 1954, 217); Мортхо читав прізвище за прізвищем, приповідаючи одному одне, іншому друге, знаходячи для кожного щось нове (Чендей, Вітер... 1958, 174).

3. Не цей, а якийсь інший. Хлопець кохає дівчину, - Та другий миліше їй був (Л. Укр., IV, 1954, 86); Дурний Микита дивився на мене, аж поки ми з мамою не повернули на другу вулицю (Багмут, Опов., 1959, 6); // у знач. ім. другий, гого, ч. (мн. другі, гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа. Частенько між людьми буває - Один свою біду на другого звертає (Гл., Вибр., 1957, 134); Одні молотили, другі згрібали й ожередили солому (Бурл., О. Вересай, 1959, 81); // тільки мн. Інші з числа однорідних. А про вечорниці так і не споминай! Було і других дівчат відводить та.. просить: «Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє прокляте зборище!» (Кв.-Осн., II, 1956, 27); Філоксера - це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві та других рослинах, тільки ще менша (Коцюб., 1,1955, 202); // Розміщений напроти; протилежний. Рішили [Жаби] зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля (Гл., Вибр., 1957, 159); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (Коцюб., II, 1955, 41).

4. Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані; // муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка; Другий голос; // Який своєю якістю поступається перед першим. - Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім - другого, - виніс свій присуд старий (Багмут, Щасл. день.., 1959, 241).

5. Не справжній, але такий, що заступає його. Друга батьківщина.

6. у знач. ім. друге, гого, с. Страва, що подається після першої страви. - Борщ доварено, - доповідає син. - А на друге в нас буде...салат! (Гончар, Тронка, 1963, 95); * Образно. Федір знову було кинувся цілувати пана, та Олексій Іванович остеріг. - Буде, буде вже, Федоре! А то ти зразу всі поцілунки витратиш - на друге й не зостанеться!.. (Мирний, IV, 1955, 228).

7. у знач. ім. друга, гої, ж. Година, що наступає після першої. На початку другої професор поволі йшов, солодко втомлений, глухим провулком (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 113); Скінчились заняття, І рівно о другій Із школи додому Вернулись подруги (Бойко, Ростіть.., 1959, 97).

8. у знач. вставн. сл. друге, гого, с. Те саме, що по-друге. Я зоставалась дома, бо одно, що не випадало кидати дядька самого, а друге, що я.. взагалі не люблю великого товариства (Л. Укр., V, 1956, 162).

@ Брат у других див. брат.