ДІЛО, а, с., розм. 1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо слова від діла... (Коцюб., І, 1955, 170); // Наслідки цієї діяльності. Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Фр., IV, 1950, 193); Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Головко, І, 1957, 191).

2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. - Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Мирний, IV, 1955, 251); - Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Панч, II, 1956, 271); В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Рад. Укр., 4.УІІІ 1959, 1).

3. розм. Ділова потреба. - Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Котл., І, 1952, 108); Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Ю. Янов., І, 1954, 62); // кому, чому, до кого - чого. Відношення, причетність. - Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! - сердиться Карпо (Коцюб., І, 1955, 302); Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло - чи він наївся, чи він голодний (Головко, II, 1957, 389).

4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне. - Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Мирний, І, 1954, 294).

5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище. Слухайте ж, як було діло (Вовчок, VI, 1956,261); Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Довж., III, 1960, 79).

6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261); // Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи. - Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Кучер, Трудна любов, 1960, 140).

7. заст. Промислове або комерційне підприємство.

@ Бути в ділі; Іти в діло - використовуватися. - Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 16); Велике діло, ірон. - про що-небудь незначне, пусте. А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло - миші (Гл., Вибр., 1951, 107); Грішним ділом див. грішний; Ділом допомагати (прислужуватися) - подавати конкретну допомогу. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Л. Укр., V, 1956, 133); Діло на мазі - робота, справа налагоджена, не затримується; Діло [не] стоїть за ким - чим - про причини затримки якої-небудь справи. -Ну, то за чим же діло стало? (Головко, II, 1957, 474); - За платою діло не стане, - сказав Юрій (Бурл., Напередодні, 1956, 14); Діло робити - працювати, робити що-небудь корисне. Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Вовчок, 1, 1955, 29); Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти... А це треба.. завчити і пам'ятати (Мирний, І, 1954, 152); До діла - до речі, до ладу що-небудь; по суті. - Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л. Укр., III, 1952, 593); Звісне діло див. звісний; І ділу кінець див. кінець¹; Каїнове діло чинити - зраджувати, вбивати. [Іван:] Радянська влада - кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить... (Галан, І, 1960, 506); Куди твоє діло - про щось гарне, незвичайне. Бачу, - він на пероні. Не у спецівці... в сірій кепці, з чемоданчиком - куди твоє діло! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 66); Мати діло з ким - чим - вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь. Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Коцюб., III, 1956, 230); На ділі - практичною діяльністю, на практиці. Радянський Союз на ділі довів, що він прагне миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1); Не буде діла - нічого не вийде, марна справа. - Казала біла, що не буде діла! - підвівся Микола Йосипович (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 568); Не ваше (твоє, його і т. ін. ) діло; Не вашого (твого, його і т. ін. ) ума (розуму) діло - вас (тебе, його і т. ін.) не стосується, ви (ти, він і т. і н.) не повинні втручатися. [Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане... (Гр., II, 1963, 511); - Не твого ума діло! - гарикнула Текля і одвернулася (Кучер, Трудна любов, 1960, 272); Не діло - не годиться. Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Сос., І, 1957, 320); Нема (не було б) діла - нічого не виходить, не вийшло б. Прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла (Коцюб., II, 1955, 39); Ковалі мене до горна Підведуть - дивися, сила! Хай робота наша чорна. Та без неї нема діла (Ус., Листя.., 1956, 202); Нема діла кому до кого-чого - не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не має ніякого відношення, ніяких справ. - Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ - вам немає діла! (Мирний, 1,1954, 351); - Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Л. Укр., III, 1952, 687); Не стільки того діла - невелика, нескладна справа; Паном діло - розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (Греб., І, 1957, 69); - Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, - більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Мирний, IV, 1955, 25); Темне діло див. темний; Чорне діло див. чорний.

ДІТИ¹, ей, мн. 1. Маленькі дівчатка і хлопчики; протилежне дорослі. Як під сонцем цвітуть квіти, так живуть радянські діти (Укр.. присл.., 1955, 383); Аж гульк - з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись (Шевч., І, 1951, 5); 3 великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей (Коцюб., III, 1956, 121); * У порівн. Радіють, неначе малі діти (Мирний. IV, 1955, 245).

@ Виходити (вийти) з дітей див. виходити.

2. Сини й дочки різного віку. Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати (Шевч., II, 1953, 148); Дядько мав своїх дітей, до їх його серце і лежало (Мирний, І, 1954, 71); Зосталася Яресьчиха з трьома дітьми (Гончар, Таврія.., 1957, 9); * Образно. Може ще раз прокинуться Мої думи-діти (Шевч., І, 1951, 258); // Про малят тварин та пташат. Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась: Мов сирота вона, тиняється сама.. - А діти? - Горлиця питає, - Чи, може, хто гніздечко зруйнував? (Гл., Вибр., 1957, 183); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжиться, жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога: так вона [Галя] - гордо.. дожидала ще хоч одного слова... (Мирний, II, 1954, 295).

3. Майбутнє покоління. - Тут треба подати «прошеніє», та до самого царя. Так і так, написати, обидно нам, кривда, пропадаємо, землі нам треба й дітям нашим!.. (Коцюб., І, 1955, 113); Того, що дав нам Ленін, - що в Жовтні звоювали, - і дітям і онукам на вічний стане час! (Тич., II, 1957, 10).

4. перен. Люди з рисами, особливостями, характерними для якої-небудь епохи, якогось середовища і т. ін. Прийміть у день щасливий цей.. Привіт Шевченкових дітей Міцкевичеві діти! (Рильський, І, 1956, 441); Ми діти миру і свободи, Бо живемо в радянський час (Бойко, Про 17 літ, 1958, 7).

Іти (йти) на діти, заст. - виходити заміж за вдівця з дітьми. А мені - як на чужі діти йти,.. лучче [краще] три літі [роки] боліти... (Барв., Опов.., 1902, 230).

ДІТИ² див. дівати.