елоквенція
ЕЛОКВЕНЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Ораторське мистецтво, красномовство. В «Під мінар [етами]».. стрічаються татарські вислови й фрази.. Але вони належать до специфічної татарської елоквенції - і шкода б було позбавити оповідання того місцевого колориту (Коцюб., III, 1956, 371).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | елоквенція | елоквенції |
Родовий | елоквенції | елоквенцій |
Давальний | елоквенції | елоквенціям |
Знахідний | елоквенцію | елоквенції |
Орудний | елоквенцією | елоквенціями |
Місцевий | на/у елоквенції | на/у елоквенціях |
Кличний | елоквенціє | елоквенції |