емігрувати
ЕМІГРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Політичні обставини викинули з Росії професора Київського університету Михайла Драгоманова, і він емігрував за границю (Коцюб., III, 1956, 31); Доведена до відчаю злиднями, малоземеллям, здирством поміщиків, куркулів, сільська біднота масами емігрувала з Галичини, шукала кращої долі за океаном (Іст. укр. літ., І, 1954, 526).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | емігрую | емігруємо |
2 особа | емігруєш | емігруєте |
3 особа | емігрує | емігрують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | емігруватиму | емігруватимемо |
2 особа | емігруватимеш | емігруватимете |
3 особа | емігруватиме | емігруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | емігрував | емігрували |
Жіночий рід | емігрувала | |
Середній рід | емігрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | емігруймо | |
2 особа | емігруй | емігруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | емігруючи | |
Минулий час | емігрувавши |