жар-птиця
ЖАР-ПТИЦЯ, і, ж., нар.-поет. Казковий птах із сліпуче виблискуючим золотавим, мов жар, пір'ям. Пригадав [Микола] той дивний сон, що колись снився йому.., ту дивну жар-птицю, що ніби співала Нимидориним голосом (Н.-Лев., II, 1956, 257); Жар-птиця легко гойдалася на гілці, розпустивши віялом свій вогненний хвіст (Донч., IV, 1957, 204); * Образно. А скоро на півдні.. Підніметься сяйво Нової жар-птиці, Нової будови - Каховської ГЕС (С. Ол., Вибр., 1959, 26); * У порівн. Сонце підбилось над обрій і палало на небосхилі, мов тисячопера жар-птиця (Дмит., Наречена, 1959, 158).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жар-птиця | жар-птиці |
Родовий | жар-птиці | жар-птиць |
Давальний | жар-птиці | жар-птицям |
Знахідний | жар-птицю | жар-птиць |
Орудний | жар-птицею | жар-птицями |
Місцевий | на/у жар-птиці | на/у жар-птицях |
Кличний | жар-птице | жар-птиці |