життєздатний
ЖИТТЄЗДАТНИЙ, а, е. 1. Здатний зберігати, підтримувати життя. Після інкубації виводяться цілком життєздатні каченята (Соц. твар., 1, 1956, 171).
2. перен. Здатний існувати, розвиватися. Підкреслюючи потребу постійно збагачувати літературну мову за рахунок використання життєздатних діалектних форм, класики української літератури в той же час виступали проти спроб деяких письменників писати тим або іншим діалектом (Іст. укр. літ., І, 1954, 367).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | життєздатний | життєздатна | життєздатне | життєздатні |
Родовий | життєздатного | життєздатної | життєздатного | життєздатних |
Давальний | життєздатному | життєздатній | життєздатному | життєздатним |
Знахідний | життєздатний, життєздатного | життєздатну | життєздатне | життєздатні, життєздатних |
Орудний | життєздатним | життєздатною | життєздатним | життєздатними |
Місцевий | на/у життєздатному, життєздатнім | на/у життєздатній | на/у життєздатному, життєздатнім | на/у життєздатних |