жупанець
ЖУПАНЕЦЬ, нця, ч. Пестл. до жупан. Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (Думи.., 1941, 193); Марина була в високих з халявками чобітках, на плечах жупанець синього сукна на зборках (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 474); // зневажл. Те саме, що жупан. Стань на службу - подарують рукавички й жупанець, привітають, очарують, тільки ж там тобі й кінець (Л. Укр., 1, 1951, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жупанець | жупанці |
Родовий | жупанця | жупанців |
Давальний | жупанцеві, жупанцю | жупанцям |
Знахідний | жупанець | жупанці |
Орудний | жупанцем | жупанцями |
Місцевий | на/у жупанці | на/у жупанцях |
Кличний | жупанцю | жупанці |