з'єднаний
З'ЄДНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до з'єднати. З'єднані в одну батарею [міномети всіх трьох рот].. набули особливо грізного промовистого вигляду (Гончар, 111, 1959, 389); З'єднаний безсмертною судьбою з старшим братом, з рідною Москвою, Що сіяє кулі всій земній, Ти ідеш, народе рідний мій! (Рильський, III, 1961, 75); Великі села мають дві-три паралельні вулиці, з'єднані провулками (Матеріали з етногр.., 1956, 62).
2. у знач. прикм. Об'єднаний, спільний. Три такі могутні держави, як Англія, Франція і Америка, не могли з'єднатися проти нас і були розбиті в тій війні, яку вони почали проти нас з'єднаними силами (Ленін, 31, 1951, 354); Це сили з'явились, яких не збороти. Червона піхота іде напролом І в з'єднаній дії з ударом кінноти Змітає ворожий заслон під Орлом (Перв., II, 1958,302).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | з'єднаний | з'єднана | з'єднане | з'єднані |
Родовий | з'єднаного | з'єднаної | з'єднаного | з'єднаних |
Давальний | з'єднаному | з'єднаній | з'єднаному | з'єднаним |
Знахідний | з'єднаний, з'єднаного | з'єднану | з'єднане | з'єднані, з'єднаних |
Орудний | з'єднаним | з'єднаною | з'єднаним | з'єднаними |
Місцевий | на/у з'єднаному, з'єднанім | на/у з'єднаній | на/у з'єднаному, з'єднанім | на/у з'єднаних |