завертіти
ЗАВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех. і неперех. Почати вертіти (у 1 знач.); закрутити. В кімнату залетів поривний вихор, ..підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан., Сеспель, 1961, 444); Він нашвидку роздягнувся.. й шалено завертів диск телефонного апарата (Руд., Остання шабля, 1959, 195); // безос. Весло на мить завмерло у воді, і ту ж хвилину човен завертіло в вирі течії (Ле, Наливайко, 1957, 397).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заверчу | завертимо |
2 особа | завертиш | завертите |
3 особа | завертить | завертять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завертів | завертіли |
Жіночий рід | завертіла | |
Середній рід | завертіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завертімо | |
2 особа | заверти | завертіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завертівши |