завладати
ЗАВЛАДАТИ, аю, аєш, док., рідко. Те саме, що заволодіти. Старший брат завладав батьківщиною (Барв., Опов.., 1902, 172); - Вона тебе чарами напоїла, та душею твоєю завладала... (Шиян, Баланда, 1957, 78); * Образно. Не дивуйся, що з весною Інший світ настав: Полем, лісом і водою Травень завладав! (Щог., Поезії, 1958, 239).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завладаю | завладаємо |
2 особа | завладаєш | завладаєте |
3 особа | завладає | завладають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завладав | завладали |
Жіночий рід | завладала | |
Середній рід | завладало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завладаймо | |
2 особа | завладай | завладайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завладавши |