завідування
ЗАВІДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. завідувати. Вони прикидали, кого призначити бригадирами, намічали ланкових, підшукували чоловіка на завідування господарством (Скл., Хазяїни, 1948, 77); [Аркадій:] Я вирішив Платона з завідування зняти і залишити просто хірургом (Корн., І, 1955, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завідування | завідування |
Родовий | завідування | завідувань |
Давальний | завідуванню | завідуванням |
Знахідний | завідування | завідування |
Орудний | завідуванням | завідуваннями |
Місцевий | на/у завідуванні | на/у завідуваннях |
Кличний | завідування | завідування |