завішений
ЗАВІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завісити. Крізь маленькі, завішені хустками вікна безуспішно намагався вдертись до хати променистий жар літнього дня (Гавр., Вибр., 1949, 150); Завішений простирадлом мольберт був схожий на театральний привид (Ільч., Серце жде, 1939, 21); На паркані завішена була на двох мотузках дошка (Фр., V, 1951, 257).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завішений | завішена | завішене | завішені |
Родовий | завішеного | завішеної | завішеного | завішених |
Давальний | завішеному | завішеній | завішеному | завішеним |
Знахідний | завішений, завішеного | завішену | завішене | завішені, завішених |
Орудний | завішеним | завішеною | завішеним | завішеними |
Місцевий | на/у завішеному, завішенім | на/у завішеній | на/у завішеному, завішенім | на/у завішених |