ЗАГРЕБА, и, розм., заст. 1. ж. Місце заховання, загрібання чого-небудь. Знає він кошечу [кошачу] загребу (Номис, 1864, № 13776).

2. ж. Корж, випечений у жару. Загреби - пшеничні коржі, і прозивались загребами від того, що пекли їх на кабиці, загрібаючи в жар і попіл... (Стор., І, 1957, 266); Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти (Сл. Гр.).

3. ч. і ж. Жадібна людина. Забере усе бісів загреба (Сл. Гр.); Всі вони [папа, кардинали] загреби та грошолови, продають і купують кров людську, навіть християнську , і всякі святощі (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 60).