зажовтілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зажовтілий | зажовтіла | зажовтіле | зажовтілі |
Родовий | зажовтілого | зажовтілої | зажовтілого | зажовтілих |
Давальний | зажовтілому | зажовтілій | зажовтілому | зажовтілим |
Знахідний | зажовтілий, зажовтілого | зажовтілу | зажовтіле | зажовтілі, зажовтілих |
Орудний | зажовтілим | зажовтілою | зажовтілим | зажовтілими |
Місцевий | на/у зажовтілому, зажовтілім | на/у зажовтілій | на/у зажовтілому, зажовтілім | на/у зажовтілих |
зажовтіти
ЗАЖОВТІТИ, іє, док. 1. Почати жовтіти; забарвитись у жовтий колір, стати жовтим. По непривітній хаті розлився рожевий світ; сірі стіни загорілися, двері зажовтіли (Мирний, І, 1954, 324); * Образно. Та коли ж ми, коли діждем Тії зорі, тії долі. Що нам колос зажовтіє На зубоженому полі? (Граб., І, 1959, 547); // безос. Ще кілька днів тому лежав тут сніг, танула льодова кірка, а сьогодні вже зажовтіло, з'явилися перші весняні квіти (Збан., Сеспель, 1961, 361).
@ Зажовтіло в очах, безос. - про хворобливе відчуття запаморочення. Докір і нагадка на моє недавнє наче молотком ударили мене по голові. Зажовтіло, потемніло в очах і, як град, полилися з них сльози (Мирний, І, 1954, 85).
2. Показатися, виділитися жовтим кольором, забарвленням на якомусь фоні. За зеленими вишнями зажовтіла низька огорожа, обплетена куликами (Н.-Лев., III, 1956, 21); На обрії зажовтіла земля, а потім під імлистою горою виринув чужий порт (Кучер, Чорноморці, 1956, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажовтію | зажовтіємо |
2 особа | зажовтієш | зажовтієте |
3 особа | зажовтіє | зажовтіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зажовтів | зажовтіли |
Жіночий рід | зажовтіла | |
Середній рід | зажовтіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажовтіймо | |
2 особа | зажовтій | зажовтійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зажовтівши |