зазеленілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зазеленілий | зазеленіла | зазеленіле | зазеленілі |
Родовий | зазеленілого | зазеленілої | зазеленілого | зазеленілих |
Давальний | зазеленілому | зазеленілій | зазеленілому | зазеленілим |
Знахідний | зазеленілий, зазеленілого | зазеленілу | зазеленіле | зазеленілі, зазеленілих |
Орудний | зазеленілим | зазеленілою | зазеленілим | зазеленілими |
Місцевий | на/у зазеленілому, зазеленілім | на/у зазеленілій | на/у зазеленілому, зазеленілім | на/у зазеленілих |
зазеленіти
ЗАЗЕЛЕНІТИ, іє, док. 1. Стати зеленим, укритися зеленню - листям, травою і т. ін., набутії зеленого кольору. Веселая весна була; Зазеленів вишневенький садочок (Гл., Вибр., 1957, 189); Закучерявились дерева, зазеленіли широкополі колгоспні лани... (Вишня, І, 1956, 345); // безос. Знову зачорніло, зазеленіло довкола, й Марині стало шкода цієї короткочасної зими (Дмит., Наречена, 1959, 163); // Вирости, з'явитися (про щось зелене-траву, посіви і т. ін.). Після грози в оту ніч випали ще дощі.. Спалені трави одволожило, ..на городах зілля зазеленіло, як рута (Головко, II, 1957, 230); Тільки зійшов з землі сніг, як зазеленіли трави й зацвіли проліски (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27).
2. Виділитися зеленим кольором, зеленню з чого-небудь, на чомусь. Ще здалеку заманячіли на дорозі поламані сани, зазеленіла присипана снігом ялинка (Коцюб., І, 1955, 84); Перед ними в степовій западині зазеленіло селище (Ю. Янов., II, 1954, 143).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазеленію | зазеленіємо |
2 особа | зазеленієш | зазеленієте |
3 особа | зазеленіє | зазеленіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зазеленів | зазеленіли |
Жіночий рід | зазеленіла | |
Середній рід | зазеленіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазеленіймо | |
2 особа | зазеленій | зазеленійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зазеленівши |