закруглення
ЗАКРУГЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. закруглити. 2. Округла або овальна частина чого-небудь; вигин. Широка шина з плоскою, майже без закруглення поверхнею настільки зменшує питомий тиск на грунт, що автомашина легко йде по снігу, піску і заболоченій місцевості (Наука.., 10, 1963, 23); Наближаючись до закруглення, водій повинен зменшити швидкість руху так, щоб рух на закругленні був безпечним (Автомоб., 1957, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закруглення | закруглення |
Родовий | закруглення | закруглень |
Давальний | закругленню | закругленням |
Знахідний | закруглення | закруглення |
Орудний | закругленням | закругленнями |
Місцевий | на/у закругленні | на/у закругленнях |
Кличний | закруглення | закруглення |