залп
ЗАЛП, у, ч. Одночасний постріл з кількох рушниць, гармат і т. ін. Посипалися карабінові залпи з Галицької площі (Фр., VI, 1951, 156); Гармати гуркали від краю до краю, і чим далі в поле, то їхні залпи зливались в єдиний потужно-тремтливий гул (Гончар, III, 1959, 218); Висока гордість серце гріє нам, Коли ми згадуємо віщий залп, Що пролунав, як дня нового вість, ..Із крейсера священного «Аврора»! (Рильський, III, 1961, 112); // перен. Про гучні, розкотисті звуки, вигуки, оплески і т. ін. Батьків голос гримить залпами, і так страшно, що можна вмерти (Смолич, II, 1958, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | залп | залпи |
Родовий | залпу | залпів |
Давальний | залпові, залпу | залпам |
Знахідний | залп | залпи |
Орудний | залпом | залпами |
Місцевий | на/у залпі | на/у залпах |
Кличний | залпе | залпи |