замружувати
ЗАМРУЖУВАТИ, ую, уєш, недок.. ЗАМРУЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Зближуючи повіки, прикривати частково або повністю (очі). Враз спалахнуло яскраве світло. Засліплена, здригнувшись від несподіванки, Сахно трохи поточилася назад і замружила очі (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 56); Хлопець, замруживши очі, дивився на колодязь (Головко, І, 1957, 185); // діал. Заплющувати. Нема такого ані дня, ані ночі, Щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, Хоч я їх замружу, смуток пробуджає (Чуб., V, 1874, 16); Хотіла я продріматися [подрімати], та діти так пустують, що не можна ока замружити (Кобр., Вибр., 1954, 147).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замружую | замружуємо |
2 особа | замружуєш | замружуєте |
3 особа | замружує | замружують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замружуватиму | замружуватимемо |
2 особа | замружуватимеш | замружуватимете |
3 особа | замружуватиме | замружуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замружував | замружували |
Жіночий рід | замружувала | |
Середній рід | замружувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замружуймо | |
2 особа | замружуй | замружуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замружуючи | |
Минулий час | замружувавши |