замішувати
ЗАМІШУВАТИ1, ую, уєш, недок., ЗАМІСИТИ, мішу, місиш, док., перех. 1. Ретельно розминати що-небудь сипке з водою або якоюсь іншою рідиною до утворення однорідної в'язкої маси; місити. Де замішували тісто, а де печений хліб шматували на сухарі і розкладували на ряднах сушить (Стор., І, 1957, 397); Біля одного вікна Яким замазку замішував (Головко, II, 1957, 98); [Цокуль(усміхається): ] Та я ж вчора, здається, давав борошна на хліб? [Мелашка:] То ви давали вчинить, а тепер треба замісить (К.-Карий, І, 1960, 236); Побілила [Катерина] вапном стіни, принесла глини, кізяків, по лікті закачала рукава, замісила глину й змазала долівку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 144).
ЗАМІШУВАТИ2, ую, уєш, недок., ЗАМІШАТИ аю, аєш, док., перех. 1. що. Перемішуючи, робити однорідною суміш двох або кількох речовин. Мартин вийшов поратись по хазяйству. Устя замішувала помийницю корові (Кос., Новели, 1962, 112); Солонина енергічно [енергійно] замішав чай, сьорбнув кілька разів, одсунув од себе склянку (Коцюб., І, 1955, 255); Добившись, нарешті, до свого двору, приземкуватий чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (Мик., Вибр., 1957, 283).
2. кого, розм. Втягувати в яку-небудь справу, робити причетним до чогось.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замішую | замішуємо |
2 особа | замішуєш | замішуєте |
3 особа | замішує | замішують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замішуватиму | замішуватимемо |
2 особа | замішуватимеш | замішуватимете |
3 особа | замішуватиме | замішуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замішував | замішували |
Жіночий рід | замішувала | |
Середній рід | замішувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замішуймо | |
2 особа | замішуй | замішуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замішуючи | |
Минулий час | замішувавши |