занурений
ЗАНУРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до занурити. Тіло, занурене в рідину, виштовхується вгору з силою, яка дорівнює вазі рідини, витісненої тілом (Фізика, І, 1957, 68).
2. Який занурився, заглибився або поринув у що-небудь. Підпливши збоку до зануреного в воду корабля, Олег ледве вхопився за капітанську будку.. Аж тепер відчув, що непритомнів г перенапруги (Ле, Клен. лист, 1960, 167); Максим Кривоніс, занурений у свої думки, байдуже зирнув на гарні образи, що прикрашували храм (Панч, Гомон. Україна, 1954, 138).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | занурений | занурена | занурене | занурені |
Родовий | зануреного | зануреної | зануреного | занурених |
Давальний | зануреному | зануреній | зануреному | зануреним |
Знахідний | занурений, зануреного | занурену | занурене | занурені, занурених |
Орудний | зануреним | зануреною | зануреним | зануреними |
Місцевий | на/у зануреному, зануренім | на/у зануреній | на/у зануреному, зануренім | на/у занурених |