запнутий
ЗАПНУТИЙ, ЗАПНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин.ч. до запнути. Мати, запнута найкращою своєю кашеміровою хусткою в бахромі, міцно поцілувала його на прощання (Гончар, Таврія.., 1957, 453); Все тіло хворого було запнуте великим простирадлом (Смолич, І, 1958, 91); Вікна будинків, затягнуті фіранками, запнуті внутрішніми віконницями, вигравали на сонці блиском шиб (Досв., Вибр., 1959, 368); Між двома вішалками висіло запнене дзеркало (Ільч., Серце жде, 1939, 39); * У порівн. Зверху чорніло небо, неначе запнуте чорним сукном (Н.-Лев., IV, 1956, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запнутий | запнута | запнуте | запнуті |
Родовий | запнутого | запнутої | запнутого | запнутих |
Давальний | запнутому | запнутій | запнутому | запнутим |
Знахідний | запнутий, запнутого | запнуту | запнуте | запнуті, запнутих |
Орудний | запнутим | запнутою | запнутим | запнутими |
Місцевий | на/у запнутому, запнутім | на/у запнутій | на/у запнутому, запнутім | на/у запнутих |