засміяти
ЗАСМІЯТИ, ію, ієш, док., перех., розм. Висміяти кого-, що-небудь. О, боже мій милий! ..Пошли ж ти їй долю, - вона молоденька; Бо люде чужії її засміють (Шевч., І, 1963, 4); Коли б я схотів винести ту одежу на торг, де продають одежу гарні кравці, то мене б засміяли, що я таке пошив, і ніхто не купив би мого шитва (Коцюб., III, 1956, 277); До мого плану мій друг поставився надто скептично. Признаюсь - він просто засміяв його (Мик., II, 1957, 53).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмію | засміємо |
2 особа | засмієш | засмієте |
3 особа | засміє | засміють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засміяв | засміяли |
Жіночий рід | засміяла | |
Середній рід | засміяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засміймо | |
2 особа | засмій | засмійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засміявши |