застугоніти
ЗАСТУГОНІТИ, ню, ниш, док. Почати стугоніти; глухо загусти, застукати. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (Вас., II, 1959, 87); Може, ще цієї ночі вся долина оживе, застугонить від вибухів гармат і танків (Кучер, Чорноморці, 1956, 349); У коридорі хтось загомонів, застугоніли сходи, і за хвильку крізь раптом відчинені двері до кімнати вдерлося четверо людей (Досв., Вибр., 1959, 222); Тої ж хвилини застугоніли кулемети бійців (Смолич, V, 1959, 780); // безос. На ранок загриміло на Чонгарі, застугоніло на Перекопі (Гончар, Таврія.., 1957, 561).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застугоню | застугонимо |
2 особа | застугониш | застугоните |
3 особа | застугонить | застугонять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застугонів | застугоніли |
Жіночий рід | застугоніла | |
Середній рід | застугоніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застугоньмо | |
2 особа | застугонь | застугоньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | застугонівши |