заточувати
ЗАТОЧУВАТИ1, ую, уєш, недок., ЗАТОЧИТИ, точу, точиш, док., перех., техн. Робити гострим; загострювати. Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (Гурток «Умілі руки..», 1955, 50); Самі господарі не витримували й починали виправдуватись, що в них на шахті.. свердла не тим металом наварюють і не так заточують (Ю. Янов., II, 1958, 363).
ЗАТОЧУВАТИ2, ую, уєш, недок., ЗАТОЧИТИ, точу, точиш, док., перех. 1. діал. Закочувати. Заточи воза в клуню (Сл. Гр.).
2. розм. Спричинювати втрату рівноваги. Важке тіло [гайдука] захиталося, заточуючи в різні боки коня (Панч, Гомон. Україна, 1954, 32).
3. розм. Заносити вбік. Метіль то вбік заточить Санки, то спереду заскочить (Фр., X, 1954, 315).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заточую | заточуємо |
2 особа | заточуєш | заточуєте |
3 особа | заточує | заточують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заточуватиму | заточуватимемо |
2 особа | заточуватимеш | заточуватимете |
3 особа | заточуватиме | заточуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заточував | заточували |
Жіночий рід | заточувала | |
Середній рід | заточувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заточуймо | |
2 особа | заточуй | заточуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заточуючи | |
Минулий час | заточувавши |