затурканий
ЗАТУРКАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затуркати2. Трагедія в тому, що та його добра, по-своєму розумна мама надто вже затуркана життям, надто вже обмежена в силу обставин у своєму світогляді, щоб зрозуміти пориви сина (Вільде, Сестри.. 1958, 258).
2. у знач. прикм. Заморочений, отупілий. - Та пустіть її до біса,- крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Вовчок, VI, 1956, 233); Серед них і земляк один - Хтодот Ткаченко, худенький, блідий хворий, затурканий хлопчина (Ів., Тарас, шляхи 1954, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затурканий | затуркана | затуркане | затуркані |
Родовий | затурканого | затурканої | затурканого | затурканих |
Давальний | затурканому | затурканій | затурканому | затурканим |
Знахідний | затурканий, затурканого | затуркану | затуркане | затуркані, затурканих |
Орудний | затурканим | затурканою | затурканим | затурканими |
Місцевий | на/у затурканому, затурканім | на/у затурканій | на/у затурканому, затурканім | на/у затурканих |