зачервонілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зачервонілий | зачервоніла | зачервоніле | зачервонілі |
Родовий | зачервонілого | зачервонілої | зачервонілого | зачервонілих |
Давальний | зачервонілому | зачервонілій | зачервонілому | зачервонілим |
Знахідний | зачервонілий, зачервонілого | зачервонілу | зачервоніле | зачервонілі, зачервонілих |
Орудний | зачервонілим | зачервонілою | зачервонілим | зачервонілими |
Місцевий | на/у зачервонілому, зачервонілім | на/у зачервонілій | на/у зачервонілому, зачервонілім | на/у зачервонілих |
зачервоніти
ЗАЧЕРВОНІТИ, ію, ієш, док. 1. Почати червоніти; набути червоного кольору. Зачервоніло над лісом небо, неначе кров'ю облилося; зачервоніла нижче од ліса в Росі вода (Н.-Лев., І, 1956, 68); Розрубав на ньому [козаку] вражий лях залізну сорочку. Зачервоніла сорочка (Довж., І, 1958, 260); // Вкритися рум'янцем, почервоніти. Очиці так і палають, щоки зачервоніли, а сама (Олена) і на ліжку не всидить (Кв.-Осн., II, 1956, 205); Настя нашвидку скінчила роботу, витерла об хвартух руки, вийняла лист... Лице спалахнуло, зачервоніло, як огонь (Вас., II, 1959, 198).
2. Виділитися своїм червоним кольором. Зелена по пояс трава вкривала степи, вихрилась, слалась і, як море, грала; набіжить вітерець, покотиться хвилею, нахилить, розіб'є її, і вона зажовтіє, заголубіє й зачервоніє квітами (Стор., І, 1957, 333); Вилетіли сови, вибігли шакали, І ревуть, і виють, і шукають тіла... Полилися сльози, кров зачервоніла... (Олесь, Вибр., 1958, 114).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачервонію | зачервоніємо |
2 особа | зачервонієш | зачервонієте |
3 особа | зачервоніє | зачервоніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачервонів | зачервоніли |
Жіночий рід | зачервоніла | |
Середній рід | зачервоніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачервоніймо | |
2 особа | зачервоній | зачервонійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зачервонівши |