зашийок
ЗАШИЙОК, йка, ч. Задня частина шиї у людини і тварини. Коли Карпо не повидурює чого, то пооднімає, а не то увірве Івася по зашийку (Мирний, І, 1954, 244); Вона сміливо наблизилася до вовчуків, схопила міцнішого за зашийок, поляскала, попестила його, як цуцика, по шорсткій спині (Тулуб, Людолови, II, 1957, 346).
В зашийок гнати (проганяти, прогнати) - грубо гнати кого-небудь. Півроку пройшло, грошенята мої З процентами к бісу пропали,- Все стрик пропустив. Усіх нас з ним ураз Із хати в зашийок прогнали (Фр., X, 1954, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зашийок | зашийки |
Родовий | зашийка | зашийків |
Давальний | зашийкові, зашийку | зашийкам |
Знахідний | зашийок | зашийки |
Орудний | зашийком | зашийками |
Місцевий | на/у зашийку | на/у зашийках |
Кличний | зашийку | зашийки |