заїжджений
ЗАЇЖДЖЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заїздити1. Ще здалека він побачив коло лікарняної брами двох прив'язаних до дерева заїжджених коней (А.-Дав., За ширмою, 1963, 167); Як де вдовина нива, неодмінно зроблять дорогу. Зачала лопаткою землю копать мати. Земля збита, заїжджена (Горд., II, 1959, 7).
ЗАЇЖДЖЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заїздити2. Правильно заїжджене лоша спокійно ставиться до навколишнього оточення й довіряє людині (Конярство, 1957, 111).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заїжджений | заїжджена | заїжджене | заїжджені |
Родовий | заїждженого | заїждженої | заїждженого | заїжджених |
Давальний | заїждженому | заїждженій | заїждженому | заїждженим |
Знахідний | заїжджений, заїждженого | заїжджену | заїжджене | заїжджені, заїжджених |
Орудний | заїждженим | заїждженою | заїждженим | заїждженими |
Місцевий | на/у заїждженому, заїждженім | на/у заїждженій | на/у заїждженому, заїждженім | на/у заїжджених |