зволожений
ЗВОЛОЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зволожити. Зволожений щедрою росою, степ дихав пахучим настоєм диких трав (Добр., Очак. розмир, 1965, 19).
2. у знач. прикм. Який містить вологу; вогкий, вологий. Деякі темні місця марсіанських морів являють собою зволожений суходіл (Наука.., 6, 1961, 10); Щебетом повен пташиним зволожений ліс (Рильський, III, 1961, 200); // Покритий вологою (про очі, лоб, обличчя і т. ін.). Марина дивилася зволоженими очима у матові від пари шибки (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 96); Сидорчук натужливо ковтнув слину і провів долонею по зволоженому чолі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 99).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зволожений | зволожена | зволожене | зволожені |
Родовий | зволоженого | зволоженої | зволоженого | зволожених |
Давальний | зволоженому | зволоженій | зволоженому | зволоженим |
Знахідний | зволожений, зволоженого | зволожену | зволожене | зволожені, зволожених |
Орудний | зволоженим | зволоженою | зволоженим | зволоженими |
Місцевий | на/у зволоженому, зволоженім | на/у зволоженій | на/у зволоженому, зволоженім | на/у зволожених |