згористий
ЗГОРИСТИЙ, а, е. Який знижується поступово, без крутизни; положистий. Доріжка повилася наниз по згористому пригарку, де чорніла вже густа тінь (Н.-Лев., IV, 1956, 89); Ми пройшли по хвилерізу в край, поминувши десяток рибальських хатин, що попритулювались до каменю із згористого боку (Ю. Янов., II, 1958, 47).
Згористий лоб - некрутий, похилий лоб. Над згористим лобом вихрився чуб, а дим від люльки плутався в тугих вусах (Панч, Вибр., 1947, 345).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згористий | згориста | згористе | згористі |
Родовий | згористого | згористої | згористого | згористих |
Давальний | згористому | згористій | згористому | згористим |
Знахідний | згористий, згористого | згористу | згористе | згористі, згористих |
Орудний | згористим | згористою | згористим | згористими |
Місцевий | на/у згористому, згористім | на/у згористій | на/у згористому, згористім | на/у згористих |